-
Notifications
You must be signed in to change notification settings - Fork 8
/
article2.xml
527 lines (527 loc) · 39.8 KB
/
article2.xml
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
150
151
152
153
154
155
156
157
158
159
160
161
162
163
164
165
166
167
168
169
170
171
172
173
174
175
176
177
178
179
180
181
182
183
184
185
186
187
188
189
190
191
192
193
194
195
196
197
198
199
200
201
202
203
204
205
206
207
208
209
210
211
212
213
214
215
216
217
218
219
220
221
222
223
224
225
226
227
228
229
230
231
232
233
234
235
236
237
238
239
240
241
242
243
244
245
246
247
248
249
250
251
252
253
254
255
256
257
258
259
260
261
262
263
264
265
266
267
268
269
270
271
272
273
274
275
276
277
278
279
280
281
282
283
284
285
286
287
288
289
290
291
292
293
294
295
296
297
298
299
300
301
302
303
304
305
306
307
308
309
310
311
312
313
314
315
316
317
318
319
320
321
322
323
324
325
326
327
328
329
330
331
332
333
334
335
336
337
338
339
340
341
342
343
344
345
346
347
348
349
350
351
352
353
354
355
356
357
358
359
360
361
362
363
364
365
366
367
368
369
370
371
372
373
374
375
376
377
378
379
380
381
382
383
384
385
386
387
388
389
390
391
392
393
394
395
396
397
398
399
400
401
402
403
404
405
406
407
408
409
410
411
412
413
414
415
416
417
418
419
420
421
422
423
424
425
426
427
428
429
430
431
432
433
434
435
436
437
438
439
440
441
442
443
444
445
446
447
448
449
450
451
452
453
454
455
456
457
458
459
460
461
462
463
464
465
466
467
468
469
470
471
472
473
474
475
476
477
478
479
480
481
482
483
484
485
486
487
488
489
490
491
492
493
494
495
496
497
498
499
500
501
502
503
504
505
506
507
508
509
510
511
512
513
514
515
516
517
518
519
520
521
522
523
524
525
526
527
<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<article xmlns:xlink="http://www.w3.org/1999/xlink"
article-type="review"
dtd-version="1.1"
specific-use="production"
xml:lang="uk">
<front>
<journal-meta>
<journal-id journal-id-type="publisher">Psychosomatic Medicine and General Practice</journal-id>
<issn>2519-8572</issn>
<publisher>
<publisher-name>Private Publisher 'Chaban O. S.'</publisher-name>
</publisher>
</journal-meta>
<article-meta>
<article-id pub-id-type="publisher-id"> </article-id>
<article-id pub-id-type="other"/>
<article-categories>
<subj-group>
<subject/>
</subj-group>
</article-categories>
<title-group>
<article-title/>
<article-title xml:lang="uk-UA"> </article-title>
</title-group>
<contrib-group>
<contrib contrib-type="author">
<name name-style="western">
<surname> </surname>
<given-names> </given-names>
</name>
<xref ref-type="aff" rid="aff1"> </xref>
<xref ref-type="fn" rid="conf1"/>
<xref ref-type="corresp" rid="cor1"/>
</contrib>
<aff id="aff1">
<institution content-type="dept"> </institution>
<addr-line>
<named-content content-type="city"> </named-content>
</addr-line>
<country> </country>
</aff>
</contrib-group>
<author-notes>
<corresp id="cor1">
<email> </email>
</corresp>
</author-notes>
<pub-date date-type="pub" iso-8601-date="" publication-format="print">
<day> </day>
<month> </month>
<year> </year>
</pub-date>
<volume/>
<issue/>
<elocation-id/>
<permissions>
<copyright-statement>© 2017,</copyright-statement>
<copyright-year>2017</copyright-year>
<copyright-holder> </copyright-holder>
<license xlink:href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">
<license-p>This article is distributed under the terms of the <ext-link ext-link-type="uri"
xlink:href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License</ext-link>, which permits unrestricted use and redistribution provided that the original author and source are credited.</license-p>
</license>
</permissions>
<abstract abstract-type="section">
<sec>
<title>Abstract</title>
<p>Chronic or recurrent abdominal pain is a relevant problem, which affects more than 15% of children, adolescents and young people. In the most cases no organic reason for this pain can be found. Recently published studies have questioned the traditional treatment schema with prescribing antispasmodics, antidepressants and other traditional drugs and shifted focus towards psychological interventions. </p>
</sec>
</abstract>
<trans-abstract xml:lang="uk"/>
<kwd-group kwd-group-type="author-keywords">
<title>Keywords</title>
<kwd> </kwd>
<kwd> </kwd>
<kwd> </kwd>
<kwd> </kwd>
</kwd-group>
</article-meta>
</front>
<body>
<sec>
<title>Актуальність</title>
<p>Гострий та хронічний є найбільш частою скаргою пацієнтів, які звертаються за допомогою до сімейних лікарів та дільничних терапевтів [<xref ref-type="bibr" rid="bib1">1</xref>]. Одним із частих видів болю відповідно до локалізаціє є біль у абдомінальній ділянці. Згідно із прийнятими дефініціями хронічний (рекурентний) абдомінальний біль констатується при наявності больових відчуттів як мінімум 4 рази на місяць протягом останніх 2 місяців [<xref ref-type="bibr" rid="bib2">2</xref>]. </p>
<p>Найбільш актуальною ця проблема є серед дітей, підлітків та осіб молодого віку, у яких її розповсюдженість коливається в межах 5-25% [<xref ref-type="bibr" rid="bib3">3</xref>]. Важливо зазначити, що більшість випадків хронічного болю у животі не спричинені органічними змінами чи соматичними захворюваннями. Так, у дослідженні, проведеному в Норвегії серед дітей із цим больовим синдромом, 93% мали біль у животі функціонального генезу, із них 87% повністю відповідали діагностичним критеріям функціональних шлунково-кишкових розладів. При цьому найбільш розповсюдженим був синдром подразненого кишківника (СПК) – 43% [<xref ref-type="bibr" rid="bib4">4</xref>] (<xref ref-type="fig" rid="fig1">рис. 1</xref>). </p>
<fig id="fig1">
<object-id pub-id-type="doi"/>
<label>Рисунок 1</label>
<caption>
<title>Структура абдомінального болю неорганічного генезу у дітей та підлітків [<xref ref-type="bibr" rid="bib4">4</xref>].</title>
<p>*Серед 142 обстежених дітей шкільного віку із рекурентним болем в животі 93% мали функціональні порушення, структура яких представлені на діаграмі. Найбільш поширеними були синдром подразненого кишківника, абдомінальна мігрень, аерофагія та ФАБ (функціональний абдомінальний біль). До категорії «Інші» віднесено стани неорганічної етіології, які не підпадають під діагностичні критерії жодного функціонального порушення. </p>
</caption>
<graphic xlink:href="https://e-medjournal.com/suppl/"/>
</fig>
<p>Зазвичай діагноз рекуретний абдомінальний біль у Європі та США ставлять дітям та молодим людям. У дорослому віці цей діагноз трансформується у синдром подразненого кишківника (СПК) чи інший функціональний розлад за МКХ-10. Серед дорослих СПК діагностується приблизно у 5-11% загальної популяції [<xref ref-type="bibr" rid="bib5">5</xref>, <xref ref-type="bibr" rid="bib6">6</xref>]. Незважаючи на те, що цей стан не асоційований із підвищеною смертністю, він значно знижує працездатність та якість життя пацієнтів. </p>
<p>Сучасні знання стосовно етіології функціонального болю грунтуються на експериментах з дослідження впливу стресу на організм на тваринних моделях. Психологічний стрес сприяє активації лімбічної системи та паравентрикулярних ядер гіпоталамусу. Це призводить до зниження продукції окситоцину та кортикотропіну. Зниження концентрації окситоцину та адренокортикотропного гормону у гіпофізі, в свою чергу, знижує рівень кортизолу у наднирниках та стимулює активність вагусної активності у кишківнику через гамма-еферентні нервові волокна ретикулоспінального тракту в м’язах. Це призводить до неприємних та больових відчуттів у абдомінальний ділянці [<xref ref-type="bibr" rid="bib7">7</xref>]. </p>
<p>Враховуючи цей механізм, первинним лікуванням у більшості випадків мала би бути психологічна допомога, наприклад, стрес-менеджмент, вироблення нових копінг стратегій боротьби за стресом, релаксаця чи інші подібні методи. Однак на практиці таким пацієнтам частіше призначають препарати, які не мають прямого впливу на патогенез цього функціонального болю. В Україні це зазвичай спазмолітичні препарати, антирефлюксні засоби (якщо на перший план виходять диспептичні симптоми), атипові нейролептики (сульпірид) та великий перелік БАДів, закордоном це також антидепресанти, антигістамінні та проносні засоби. Яка ж доказова база для цих двох підходів? Нижче наведені результати порівняно нещодавно опублікованих досліджень, в яких основну вибірку склали діти та молоді люди.</p>
</sec>
<sec>
<title>Лікування рекурентного абдомінального болю</title>
<sec>
<title>Психологічні інтервенції</title>
<p>Рекурентний абдомінальний біль (РАБ) – об’єднуюча назва для всіх типів порушень із больовим синдром у абдомінальній ділянці неорганічної етіології. Нещодавній Кокранівській систематичний огляд, який досліджував ефективність психологічних інтервенції при цьому розладі у дітей та підлітків, наробив чимало галасу у медичній спільноті [<xref ref-type="bibr" rid="bib8">8</xref>]. В ньому було чітко продемонстровано ефективність психологічної допомоги при РАБ. </p>
<p>Як відомо, Кокранівські систематичні огляди проводяться групами незалежних експертів, які не мають конфлікту інтересів з приводу теми дослідження. В ньому проводиться аналіз всіх якісних рандомізованих контрольованих досліджень, в якому всі отримані в них результати приводяться до спільного знаменника за допомогою мета-аналітичних методів. На основі цих систематичних оглядів, створюються відповідні клінічні настанови. </p>
<p>Достатньо якісними для включення до аналізу були дослідження, присвячені оцінці ефективності когнітивно-поведінкової терапії (переважно сімейна), гіпнотерапія та йоги. Для порівняння слугували пацієнти, які отримували звичайне лікування (фармпрепарати) або чекали на лікування (так званий «wait-list»). Первинною кінцевою точкою, тобто показник, на який була спрямована найбільша статистична потужність аналізу, була успішність лікування, тобто суттєве зниження інтенсивності та частоти нападів болю після лікування у порівнянні з тим, що було до лікування (≥80% за шкалами, які оцінюють цей показник, або повна відсутність). </p>
<p>Аналіз виявив, що ймовірність успішності лікування в групах, які проходили когнітивно-поведінкову терапію (КПТ) була в 5,67 разів вища, ніж в контрольних групах. Ймовірність успішності лікування для гіпнотерапії була в 6,78 разі вища у порівнянні із контрольними групами. Для йоги вдалося вирахувати тільки «стандартизоване відхилення» для інтенсивності болі. Цей показник в групах, які займалися його у порівнянні з контролем був на 0,31 пункту нижчий, що відображає малу відмінність між цими групами [<xref ref-type="bibr" rid="bib8">8</xref>] (<xref ref-type="table" rid="tbl1">таблиця 1</xref>).</p>
<table-wrap id="tbl1" specific-use="rules">
<label>Таблиця 1</label>
<caption>
<title>Порівняння ефективності психологічної допомоги із контролем (звичайна допомога або відсутність лікування) при болі у животі неорганічного генезу в рамках Кокранівського огляду (modif. [<xref ref-type="bibr" rid="bib8">8</xref>]).</title>
<p>*ВР – відносний ризик, тобто у скільки разів ймовірність досягнення результату більша, ніж в контрольній групі, СВ – стандартизоване відхилення, тобто різниця між експериментальною групою та групою контролю по показнику, виражена в одиницях стандартного відхилення, де 0-0,2 – означає відсутність різниці, 0,2-0,5 – малу різницю (або малий розмір ефекту), 0,5-0,8 – середній розмір ефекту та ≥0,8 – великий розмір ефекту</p>
</caption>
<table>
<tr>
<td>Показник та метод лікування</td>
<td>Ймовірність досягнення у порівнянні із контролем</td>
<td>Коментар</td>
</tr>
<tr>
<td>КПТ, успішність лікування</td>
<td>ВР 5,67*</td>
<td>Суттєве зниження інтенсивності та частоти болю або його повна відсутність</td>
</tr>
<tr>
<td>КПТ, якість життя</td>
<td>СВ 0,71*</td>
<td>Фізичний компонент якості життя, 0,71 – відповідає середній величині ефекту</td>
</tr>
<tr>
<td>Гіпнотерапія, успішність лікування</td>
<td>ВР 6,78</td>
<td>Зниження інтенсивності болю на ≥80%</td>
</tr>
<tr>
<td>Гіпнотерапія, частота болю</td>
<td>СВ 1,28</td>
<td>Відповідає великому розміру ефекту в порівнянні з контролем</td>
</tr>
<tr>
<td>Йога, інтенсивність болю</td>
<td>СВ 0,31</td>
<td>Відповідає малому розміру ефекту </td>
</tr>
</table>
</table-wrap>
<p>У висновках автори систематичного огляду зазначили, що гіпнотерапія та КПТ можуть бути ефективними для зниження РАБ як у короткочасній, так і у довготривалій перспективі. Однак якість доказів залишається низькою через невелику статистичну потужність досліджень. </p>
<p>Наразі психологічна допомога при функціональному болю у животі інтенсивно вивчається в рамках нових досліджень. Зазвичай КПТ інтервенції направлені на навчання справлятись із больовими відчуття через техніки відволікання, релаксації, виробленням копінг-стратегій боротьби зі стресом, зміни негативних думок, пов’язаних із болем, та зміни відповіді членів родини на хворобу та поведінку пацієнта, асоційовано із нею. В то же час, гіпнотерапія зазвичай включає техніки навіюваної релаксації, входження у транс та керовану уяву (guided imaginary) як на сеансах, так і дома під час прослуховування попередньо зроблених аудіозаписів.</p>
</sec>
<sec>
<title>Фармакологічні інтервенції</title>
<p>Серед фармакологічних методів в рамках Кокранівського систематичного огляду вивчалась лише ефективність антидепресантів при функціональних кишково-шлункових розладах у дітей та молодих людей. Проаналізувавши дані всіх доступних досліджень, автори прийшли до наступних висновків [<xref ref-type="bibr" rid="bib9">9</xref>]:</p>
<list list-type="unordered">
<list-item>
<p>Лікарі повинні усвідомлювати, що більшість антидепресантів не мають доказової базу щодо лікування таких порушень.</p>
</list-item>
<list-item>
<p>Єдиний антидепресант, стосовно якого вдалось зібрати достатньо даних для повноцінного аналізу, - амітриптилін, - не продемонстрував жодних переваг у лікуванні при порівнянні із плацебо. Ймовірність досягнення успіху при лікуванні амітриптиліном була лише на 12% вища, ніж у плацебо. Окрім того, різниця в покращенні стану між групами була статистично недостовірна. </p>
</list-item>
<list-item>
<p>При цьому, прийом антидепресантів при цих станах був асоційований із суттєвим підвищенням ризику побічних ефектів, які «перекреслювали» всі потенційно можливі переваги такого лікування, особливо це стосується лікування дітей.</p>
</list-item>
</list>
<p>Ще один із порівняно нещодавніх систематичних оглядів, який був проведений в 2015 році, також не продемонстрував значних переваг при використанні фармакотерапії у лікуванні абдомінального больового синдрому [<xref ref-type="bibr" rid="bib10">10</xref>]. Автори зазначили наднизьку якість опублікованих досліджень. У порівнянні із плацебо певну ефективність у зниженні інтенсивності та частоти болю мала олія перцевої м’яти із групи спазмолітиків (ймовірність покращення в 3,3 рази вища ніж у плацебо) та ципрогептадин із групи антигістамінних засобів (тільки частота болю, ймовірність зниження у 2,43 рази вища, ніж у плацебо). </p>
<p>Недоліком дослідження, в якому вивчали ефективність олії м’яти перцевої, було те, що в ньому автори не зазначили, як саме вони оцінювали інтенсивність болю [<xref ref-type="bibr" rid="bib11">11</xref>]. Недоліком дослідження по ефективності ципрогептадину, був малий розмір вибірки (27 осіб) [<xref ref-type="bibr" rid="bib12">12</xref>]. </p>
<p>Також певну ефективність, в рамках низької якості дослідження, продемонстрував експериментальний проносний препарат. Ймовірність значного зниження болю при його використанні була в 3,6 разів вище, ніж у плацебо. Антирефлюксні препарати, антидепресанти, препарати із інших груп та інші спазмолітичні, проносні і антигістамінні засоби не продемонстрували статистично значимого ефекту по відношенню до болю у порівнянні із плацебо. </p>
</sec>
</sec>
<sec>
<title>Висновки</title>
<p>Таким чином, на сьогодення існує доволі невелика доказова база щодо лікування абдомінального болю неорганічної природи. Ефективність КПТ була продемонстрована в рамках 4х рандомізованих контрольованих досліджень, якість яких була достатня для включення в аналіз в рамках Кокраніського систематичного огляду. Ефективність гіпнотерапії – в 3х. Доказова база щодо фармакотерапії знаходиться на ще більш низькому рівні. Лише одиничні дослідження дуже низької якості демонструють зниження болю при використанні амітриптиліну (антидепресант), ципрогептадину (антигістамінний засіб) та олії м’яти перцевої (спазмолітик). Тема лікування рекурентного абдомінального болю потребує подальшого вивчення, але у світлі доступних доказів, на сьогоднішній день, перевагу слід надавати психологічним інтервенціям. </p>
</sec>
</body>
<back>
<fn-group>
<title>Competing interests</title>
<fn fn-type="conflict" id="conf1">
<p>The author declare that no competing interests exist.</p>
</fn>
</fn-group>
<ref-list>
<title>References (Список використаної літератури)</title>
<ref id="bib1">
<element-citation publication-type="journal">
<person-group person-group-type="author">
<name>
<surname>Nahin</surname>
<given-names>RL</given-names>
</name>
</person-group>
<article-title>Estimates of pain prevalence and severity in adults: United States, 2012</article-title>
<source>The Journal of Pain</source>
<year>2015</year>
<volume>16</volume>
<issue>8</issue>
<fpage>769</fpage>
<lpage>780</lpage>
<pub-id pub-id-type="doi">10.1016/j.jpain.2015.05.002</pub-id>
</element-citation>
</ref>
<ref id="bib2">
<element-citation publication-type="journal">
<person-group person-group-type="author">
<name>
<surname>Hyman</surname>
<given-names>PE</given-names>
</name>
</person-group>
<article-title>Chronic and recurrent abdominal pain</article-title>
<source>Pediatrics in Review</source>
<year>2016</year>
<volume>37</volume>
<issue>9</issue>
<fpage>377</fpage>
<lpage>390</lpage>
<ext-link ext-link-type="uri">http://dl.umsu.ac.ir/bitstream/Hannan/125309/1/2016%20PIR%20Volume%2037%20Issue%209%20September%20</ext-link>
</element-citation>
</ref>
<ref id="bib3">
<element-citation publication-type="journal">
<person-group person-group-type="author">
<name>
<surname>Chitkara</surname>
<given-names>DK</given-names>
</name>
<name>
<surname>Rawat</surname>
<given-names>DJ</given-names>
</name>
<name>
<surname>Talley</surname>
<given-names>NJ</given-names>
</name>
</person-group>
<article-title>The epidemiology of childhood recurrent abdominal pain in Western countries: a systematic review</article-title>
<source>Am J Gastroenterol</source>
<year>2005</year>
<volume>100</volume>
<issue>8</issue>
<fpage>1868</fpage>
<lpage>75</lpage>
<pub-id pub-id-type="doi">10.1111/j.1572-0241.2005.41893.x</pub-id>
</element-citation>
</ref>
<ref id="bib4">
<element-citation publication-type="journal">
<person-group person-group-type="author">
<name>
<surname>Helgeland</surname>
<given-names>H</given-names>
</name>
<name>
<surname>Flagstad</surname>
<given-names>G</given-names>
</name>
<name>
<surname>Grotta</surname>
<given-names>J</given-names>
</name>
<name>
<surname>Vandvik</surname>
<given-names>PO</given-names>
</name>
<name>
<surname>Kristensen</surname>
<given-names>H</given-names>
</name>
<name>
<surname>Markestad</surname>
<given-names>T</given-names>
</name>
</person-group>
<article-title>Diagnosing pediatric functional abdominal pain in children (4-15 years old) according to the Rome III Criteria: results from a Norwegian prospective study</article-title>
<source>J Pediatr Gastroenterol Nutr</source>
<year>2009</year>
<volume>49</volume>
<issue>3</issue>
<fpage>309</fpage>
<lpage>315</lpage>
<pub-id pub-id-type="doi">10.1097/MPG.0b013e31818de3ab</pub-id>
</element-citation>
</ref>
<ref id="bib5">
<element-citation publication-type="journal">
<person-group person-group-type="author">
<name>
<surname>Krogsgaard</surname>
<given-names>LR</given-names>
</name>
<name>
<surname>Engsbro</surname>
<given-names>AL</given-names>
</name>
<name>
<surname>Bytzer</surname>
<given-names>P</given-names>
</name>
</person-group>
<article-title>The epidemiology of irritable bowel syndrome in Denmark</article-title>
<source>A population-based survey in adults ≤50 years of age Scandinavian Journal of Gastroenterology</source>
<year>2013</year>
<volume>48</volume>
<fpage>523</fpage>
<lpage>529</lpage>
<pub-id pub-id-type="doi">10.3109/00365521.2013.775328</pub-id>
</element-citation>
</ref>
<ref id="bib6">
<element-citation publication-type="journal">
<person-group person-group-type="author">
<name>
<surname>Canavan</surname>
<given-names>C</given-names>
</name>
<name>
<surname>West</surname>
<given-names>J</given-names>
</name>
<name>
<surname>Card</surname>
<given-names>T</given-names>
</name>
</person-group>
<article-title>The epidemiology of irritable bowel syndrome</article-title>
<source>Clinical Epidemiology</source>
<year>2014</year>
<volume>6</volume>
<fpage>71</fpage>
<lpage>80</lpage>
<pub-id pub-id-type="doi">10.2147/CLEP.S40245</pub-id>
</element-citation>
</ref>
<ref id="bib7">
<element-citation publication-type="journal">
<person-group person-group-type="author">
<name>
<surname>Joychan</surname>
<given-names>S</given-names>
</name>
<name>
<surname>Kazi</surname>
<given-names>R</given-names>
</name>
<name>
<surname>Patel</surname>
<given-names>DR</given-names>
</name>
</person-group>
<article-title>Psychosomatic pain in children and adolescents</article-title>
<source>J Pain Manage</source>
<year>2016</year>
<volume>9</volume>
<issue>2</issue>
<fpage>155</fpage>
<lpage>160</lpage>
</element-citation>
</ref>
<ref id="bib8">
<element-citation publication-type="journal">
<person-group person-group-type="author">
<name>
<surname>Abbot</surname>
<given-names>RA</given-names>
</name>
<name>
<surname>Martin</surname>
<given-names>AE</given-names>
</name>
<name>
<surname>Newlove-Delgado</surname>
<given-names>TV</given-names>
</name>
<name>
<surname>Bethel</surname>
<given-names>A</given-names>
</name>
<name>
<surname>Thompson-Coon</surname>
<given-names>J</given-names>
</name>
<name>
<surname>Whear</surname>
<given-names>R</given-names>
</name>
<name>
<surname>Logan</surname>
<given-names>S</given-names>
</name>
</person-group>
<article-title>Psychosocial interventions for recurrent abdominal pain in childhood</article-title>
<source>Cochrane Database of Systematic Reviews</source>
<year>2017</year>
<volume>1</volume>
<fpage>CD010972</fpage>
<pub-id pub-id-type="doi">10.1002/14651858.CD010971.pub2</pub-id>
</element-citation>
</ref>
<ref id="bib9">
<element-citation publication-type="journal">
<person-group person-group-type="author">
<name>
<surname>Kaminski</surname>
<given-names>A</given-names>
</name>
<name>
<surname>Kamper</surname>
<given-names>A</given-names>
</name>
<name>
<surname>Thaler</surname>
<given-names>K</given-names>
</name>
<name>
<surname>Chapman</surname>
<given-names>A</given-names>
</name>
<name>
<surname>Gartlehner</surname>
<given-names>G</given-names>
</name>
</person-group>
<article-title>Antidepressants for the treatment of abdominal pain-related functional gastrointestinal disorders in children and adolescents</article-title>
<source>Cochrane Database of Systematic Reviews</source>
<year>2011</year>
<volume>7</volume>
<fpage>CD008013</fpage>
<pub-id pub-id-type="doi">10.1002/14651858.CD008013.pub2</pub-id>
</element-citation>
</ref>
<ref id="bib10">
<element-citation publication-type="journal">
<person-group person-group-type="author">
<name>
<surname>Korterink</surname>
<given-names>JJ</given-names>
</name>
<name>
<surname>Rutten</surname>
<given-names>JM</given-names>
</name>
<name>
<surname>Venmans</surname>
<given-names>L</given-names>
</name>
<name>
<surname>Benninga</surname>
<given-names>MA</given-names>
</name>
<name>
<surname>Tabbers</surname>
<given-names>MM</given-names>
</name>
</person-group>
<article-title>Pharmacologic treatment in pediatric functional abdominal pain disorders: A systematic review</article-title>
<source>The Journal of Pediatrics</source>
<year>2015</year>
<volume>166</volume>
<issue>2</issue>
<fpage>424</fpage>
<lpage>431</lpage>
<pub-id pub-id-type="doi">10.1016/j.jpeds.2014.09.067</pub-id>
</element-citation>
</ref>
<ref id="bib11">
<element-citation publication-type="journal">
<person-group person-group-type="author">
<name>
<surname>Kline</surname>
<given-names>RM</given-names>
</name>
<name>
<surname>Kline</surname>
<given-names>JJ</given-names>
</name>
<name>
<surname>Palma</surname>
<given-names>JD</given-names>
</name>
<name>
<surname>Barbero</surname>
<given-names>GJ</given-names>
</name>
</person-group>
<article-title>Enteric-coated, pH-dependent peppermint oil capsules for the treatment of irritable bowel syndrome in children</article-title>
<source>The Journal of Pediatrics</source>
<year>2001</year>
<volume>138</volume>
<issue>1</issue>
<fpage>125</fpage>
<lpage>128</lpage>
<pub-id pub-id-type="doi">http://dx.doi.org/10.1067/mpd.2001.109606</pub-id>
</element-citation>
</ref>
<ref id="bib12">
<element-citation publication-type="journal">
<person-group person-group-type="author">
<name>
<surname>Sadeghian</surname>
<given-names>M</given-names>
</name>
<name>
<surname>Farahmand</surname>
<given-names>F</given-names>
</name>
<name>
<surname>Fallahi</surname>
<given-names>GH</given-names>
</name>
<name>
<surname>Abbasi</surname>
<given-names>A</given-names>
</name>
</person-group>
<article-title>Cyproheptadine for the treatment of functional abdominal pain in childhood: A double-blinded randomized placebo-controlled trial</article-title>
<source>Minerva Pediatrica</source>
<year>2008</year>
<volume>60</volume>
<issue>6</issue>
<fpage>1367</fpage>
<lpage>1374</lpage>
<pub-id pub-id-type="pmid">https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18971897</pub-id>
</element-citation>
</ref>
</ref-list>
</back>
</article>